«Сліпий терор. Бомби у мирному місті!»
22.11.2018 15:52
На Сході України вже четвертий рік триває війна з московським агресором. На жаль, її відлуння чути по всій території країни, і Прикарпаття – не виняток.
Все більше зброї, боєприпасів та вибухівки вилучають на теренах Івано-Франківщини. Хтось привозить такі предмети зі сходу в якості «сувенірів», не усвідомлюючи, яку небезпеку вони несуть на мирній території. Інші намагаються налагодити на зброї бізнес, не розуміючи, що грають на руку Кремлю. Адже незаконний обіг засобів ураження допомагає кураторам «з-за порєбріка» озброювати поплічників для виконання специфічних завдань в середині України. А це мінування колій, і напади на ветеранів АТО, і підривів пам’ятників та інші провокації.
Окупувавши Крим та частину Донбасу, Путін зустів не лише несподіваний збройний опір, але й неочікувано для себе устряв у дипломатичне протистояння з усім світом. Тепер кремлівському карлику треба вислизнути з зашморгу, який він сам собі зав’язав. Не маючи можливості почати повномасштабну війну, він використовує уже не раз перевірений спосіб – провокує в Україні терор.
І цей терор біля наших домівок. У заклопотаному столичному Києві. У сонячній Одесі. У тихих тилових областях, як Львівська, Закарпатська, Івано-Франківська.
Від початку року у прикарпатців вилучили таку кількість боєприпасів, що їх вистачило б взводу на кількадесят хвилин бою. Житель села на Надвірнящині, окрім протитанкового гранатомету, мав у себе двадцять різноманітних ручних гранат дев’ять пострілів до підствольного гранатомету, автомат Калашникова та пістолет Макарова з магазинами, три тисячі пістолетних набоїв та вісім тисяч набоїв до автоматичної зброї, а також електродетонатори, вибухові пакети, сигнальні міни, димові гранати.
Чи збирався господар обійстя іти в наступ, чи займати оборону, чи підривати за собою мости під час відступу – тепер з’ясовує поліція. Та досить імовірно, що суд невдовзі обмежить поле його маневрів в’язничними мурами.
Справжній арсенал диверсанта включно із радянськими методичним посібником зберігав у себе двадцятисемирічний івано-франківець. Сім протипіхотних мін зі взривачами та накольними механізмами, постріли до підствольних гранатометів, чотири гранати, електродетонатори та піротехнічні патрони здивували навіть вибухотехнків.
Фактично, цьогоріч не було тижня, протягом якого правоохоронці не повідомляли б про вилучення незаконних гвинтівок, набоїв, пістолетів і більш серйозних засобів ураження. Мимохідь напрошується думка, що якби не титанічна робота силовиків, реальність навколо нас нагадувала б кадри з бойовика. Втім, правоохоронці за всім вгледіти не можуть, тож врятує нас лише пильність та небайдужість.
Хлопці на сході ризикують своїм життям задля нашого спокою. Тож везти зброю туди, де панує оплачений тисячами життів мир, – означає не лише допомагати агресору, але й зневажати жертви, які українські герої приносять заради нас.