Кремлівський сценарій розколу у відносинах Польщі та України
01.11.2016 12:16
Як відомо, серед країн Євросоюзу Польща активніше за інших підтримує Україну на шляху в ЄС. Незважаючи на те, що в історії наших країн були неприємні моменти, на офіційному рівні польський уряд один з перших засудив анексію Криму і виступає за припинення військового конфлікту на Донбасі. Але, незважаючи на активну підтримку України, в Польщі зароджуються партії, які засуджують проукраїнську зовнішню політику Варшави. Деякі з польських політиків намагаються підняти стару тему етнічних конфліктів середини минулого століття між українцями і поляками. Така ситуація може зіграти на руку Кремля. Польські партії, які підтримують Росію, можуть потрапити в пастку кремлівських ідеологів.
Росія зараз не шкодує грошей і засобів для того, щоб мати в Європі якомога більше проросійських політичних рухів. Хто б міг подумати, що поляки, які постраждали від імперських замашок Московії не менше за українців, будуть розпалювати старі антиукраїнські настрої на користь Кремля.
Протягом двох десятків років незалежності українська влада і громадськість намагалися знайти примирення і згладити старі етнічні конфлікти. У 2003 році українські громадські активісти написали заяву, в якій вибачилися перед польською стороною за злочини, вчинені в середині 1940-х років ОУН-УПА проти поляків. Такий крок громадськості послужив прикладом для офіційної влади і парламенти України і Польщі зробили спільну заяву про примирення старої історичної трагедії. Здавалося б, конфлікт минулих поколінь був згладжений. Але стару тему зараз комусь вигідно реанімувати.
Не так давно тему «Волинської трагедії» вирішила освіжити «Польська селянська партія», яка внесла на розгляд Сейму новий законопроект. Згідно з польським законопроектом, пропонується призначити в календарі 11 липня як День пам'яті жертв «Волинської трагедії». Якщо раніше в Польщі ці події трактувалися як етнічні чистки українців проти поляків, то тепер акцент робиться на злочини ОУН-УПА, які відбувалися на Західній Україні. «Польська селянська партія» представляє інтереси простих фермерів і офіційно в політику не втручається. З одного боку, «селяни» пропагують християнські цінності, з іншого, не хочуть псувати відносини з Росією через військової агресії на Донбасі. Причина досить проста - «селяни» хочуть мати ринки збуту сільськогосподарської продукції в Росії.
Для того, щоб знайти примирення в українсько-польських конфліктах, свідків, яких з кожним роком стає все менше, українська сторона неодноразово висувала ініціативу до обопільного примирення. У 2013 році Верховна Рада України виступила з пропозицією до польського Сейму. Українські парламентарії запропонували зафіксувати загальне ставлення до трагедії і встановити «День пам'яті і примирення» українського і польського народів. Тоді польська сторона відхилила цю ініціативу. У тому ж році резолюція польського парламенту, яка стосувалася засудження операції «Вісла», пов'язаної з депортацією українців, також не була прийнята польським Сеймом. Причиною відмови було те, що українська влада не принесла офіційні вибачення польській стороні за «Волинську трагедію».
Яким польським політичним рухам зараз вигідно розпалювати тему конфлікту, який стався всередині минулого століття? Перш за все, це польські партії і громадські організації відверто проросійського спрямування.
У Польщі заборонено діяльність партій комуністичної ідеології, але при цьому існує безліч дрібних партій різного спрямування. Невеликі партії будь-яким шляхом намагаються потрапити в Сейм, при цьому вміло використовують будь-які невдоволення громадян, щоб займатися популізмом.
Однією з проросійських партій є партія «KORWiN». Її лідера Януша Корвін-Мікке за різкі висловлювання на адресу уряду і демократичних сил називають «польським Жириновським». Незважаючи на те, що Корвін-Мікке є депутатом Європарламенту, за свої проросійські висловлювання і візит на територію окупованого Криму йому заборонений в'їзд в Україну. Одіозний польський політик недвозначно прокоментував приєднання Криму до Росії. Він заявив, що якби у Львові проживало досить багато поляків і шляхом референдуму громадяни захотіли б увійти до складу Польщі, то будь-яка польська влада була б не проти. На ділі балакучий політик, як і Жириновський виступає в ролі провокатора. Він перевіряє реакцію на свої заяви, як з боку влади, так і з боку суспільства. Не важко здогадатися, що фінансуються такі провокаційні заяви кремлівськими ідеологами.
До польських партій і громадських організацій, які повторюють риторику Кремля, відносяться також «Фаланга», «Польський слов'янський комітет», «Слов'янський союз», «Товариство польсько-російської дружби» і деякі інші.
До недавнього часу спішно створена в 2015 році польська партія «Зміна» відкрито виступала за співпрацю з ДНР і ЛНР. Лідери цієї проросійської партії запрошували керівників терористів на свої установчі з'їзди. Крім того, лідер партії «Зміна» Матеуш Піскорський неодноразово з'являвся в російських ЗМІ. Він відзначився тим, що встиг побувати спостерігачем на кримському референдумі, який визнав «законним» і «проведеним згідно всіх норм міжнародного права». Також Піскорський встиг побувати з візитом на окупованому Донбасі і поспілкуватися з лідерами бойовиків. У травні цього року проросійський політик був заарештований польськими правоохоронцями, йому пред'явлені звинувачення в шпигунстві, імовірно, на користь Росії. За шпигунство польському політику загрожує до 10 років тюремного ув'язнення.
Як в польському, так і в українському суспільстві завжди можна знайти людей, готових повертатися до тем історичних конфліктів, і через більш як півстоліття шукати винних. Як правило, за пошуком «історичної правди» прихована проста фінансова чи політична вигода. Хтось із проросійських прихильників хоче отримати фінансову підтримку Кремля, хтось залучити за рахунок псевдо-патріотичних заяв більше виборців. Для України велика кількість проросійських організацій і партій може стати проблемою на шляху до євроінтеграції. Зараз польська влада заявляє про повну підтримку України, і вплив проросійських політиків завдає швидше інформаційну шкоду.
Проросійські політики в Польщі не віддають собі звіт, що кремлівські ідеологи використовують їх не тільки для того, щоб посварити з Україною, а й для впровадження в польське суспільство вірусу невдоволення владою і членством в ЄС. Ідеальним планом Кремля може служити проведення «польської весни», коли незадоволений політикою влади польський народ захоче скинути діючий уряд. Поки не пізно, поляки повинні усвідомити російську загрозу і за допомогою суспільства і влади визначити правильні пріоритети, поки їм не нав'язали хитромудрий кремлівський сценарій.